Добриновецький заклад загальної середньої освіти

Історія Добринівської школи

Після проведення реформи імператриці Австрії Марії Терезії та її сина 1740-90 pp. в галузі освіти на Буковині теж було запроваджено навчання дітей в початкових школах. Прогресивним явищем було те, що навчання в початкових школах мало проводитись рідною мовою.

Архівні дані свідчать, що в цей час вже в селі Добринівці діяла мала початкова школа. Ця школа була заснована в 1863 році. Вона мала 7 класних кімнат. Налічувала 5 класів та одну дитячу групу. Цю школу відвідувало 93 хлопчики і 99 дівчаток. На той час директором школи був Кундріші Ілля. Навчали дітей науки такі вчителі: Вакару Григорій, Івановічі Ольга, Банкесу Фрозина, Кундріші Володимир, Костенсіус Іван, Гілебрант Оскар. Ці вчителі доклали багато зусиль щоб виховати дітей, у своїй роботі були строгими.

Це колишня початкова школа, яка була першою радянською школою в селі. Тут вдень навчалися діти колгоспників, а ввечері за парти сідали їхні батьки.

Подвір’я займало всього декілька метрів. Всередині будинку було три маленьких класних кімнати, в яких стояли довгі австрійські парти. Поруч напівтемна учительська

В 1952 році було відкрито п’ятий клас і для школи було відведено ще один будинок – попівську хату. В ній було утворено ще 5 класних кімнат. В такій школі діти навчалися до 1967 року

В перші післявоєнні роки приїхала в село молода вчителька Висоцька Галина Михайлівна, яка пропрацювала на одному місці не один десяток літ, аж до виходу на пенсію. Навчала грамоти два покоління людей! Її роботу характеризували такі критерії як творча майстерність, простота і скромність, висока вимогливість до себе і оточуючих.

Все своє життя присвятила справі навчання і виховання вчителька Оніщенко Галина Калинівна, яка розпочала свою педагогічну діяльність в нашій школі ще в 50-х роках. Більше 30 років передавала вона дітям хліборобів свої знання. Сіяла в їхніх душах розумне, добре, вічне.

У важкий, для нашого краю, час прибули в село вчителювати Цюцюра Марія Степанівна (на фото в центрі) і Кравченко Валентина Аркадіївна (крайня справа). Вдень навчали грамоти дітей, а ввечері на десятихатках - дорослих. Любов до своєї справи, до дітей, доброта, почуття відповідальності супроводжували їх на протязі довгих років педагогічної праці.

Наприкінці 40-х років на початку 50-х років в одному класі разом навчалися учні 1937-42 років народження. Це були часи, коли в школу діти ходили до першого снігу. А після, ті, що не мали взуття припиняли навчання, бо ні в чому було їм ходити в школу. Та пам'ятають вдячні учні свою першу вчительку Висоцьку Галину Михайлівну і першого директора школи Рожко Івана Манолійовича.

Продовжуючи себе в своїх вихованцях, ми творимо не тільки людину, ми творимо самий час. Дух часу залежить від того якою є школа від того, яке керівництво школою.

12 років керував школою в Добринівцях Ахтемійчук Михайло Миколайович (на фото в центрі). Його учні пам'ятають інтелігентним, строгим, вимогливим, але справедливим, не скупим на заслужено похвалу

Своїм покликанням Євгенія Миколаївна Поневаш (на фото крайня зліва), яка працювала директором школи наприкінці 60-х на початку 70-х років XX ст., вважала наповнити вільний час учнів змістовним заняттям. Особливу увагу вона звертала на естетичне виховання учнів - хоровий, вокальний спів, читання віршів, розучування танців.

Щоб бути хорошим директором треба передусім бути хорошим педагогом, хорошим вчителем і вихователем не лише щодо дітей, яких навчаєш на своїх уроках, а й щодо всіх вихованців школи. Вчитель повторює себе в дітях тому в своїх словах, діях він повинен нести добро, правду. Так вважав Сеник Іван Дмитрович, який працював директором Добриновецької СШ з 1972 по 1974 р. ( на фото крайній справа ).

Формування високих моральних якостей в учнів, почуття сумлінного ставлення до навчання, прищеплення їм навичок культурної поведінки вважав головним завданням педколективу Агатій Іван Варлампійович, який очолював Добриновецьку СШ з 1974 по 1977 рік.

Балабушенко Михайло Гаврилович - директор школи з 1977 по 1982 р.

Одним з секретів керівної діяльності вбачав у тому, щоб пробудити у вчителів інтерес до аналізу власної роботи. Бо хто намагається розібратися в хорошому і поганому на своїх уроках, у своїх взаємовідносинах з вихованцями, той уже досяг половини успіху.

З 1982 року до кінця 1990 р. директором школи працював Кременецький Василь Іванович, який заслужено здобував авторитет в учнів і їхніх батьків, повагу в педколективі. Багато зусиль доклав Василь Іванович для створення зручних умов праці і навчання. Переобладнано шкільну їдальню в кафе. Побудовано кролятник, теплицю, гараж. Обладнано дитячу ігровий майданчик, зроблено добудову школи

Такий зовнішній вигляд має наша школа сьогодні. В ній здобувають знання 144 учні. Їх навчають нині 23 вчителів